ЩАБЛЮВАТИЙ, А, Е.
Щаблюватий, а, е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила. Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 522.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЩАБЛЯСТИЙ, А, Е. →← ЩАБЕЛЬ, БЛЯ,